30 березня 1858 року
Легкий, дешевий і завжди готовий
до роботи. Всі ми звикли до простого олівця. Найдоступніший і найвідоміший у
світі записувальний інструмент, що навіть на початку ХХІ століття не здає своїх
позицій. Але мало хто знає, що вперше олівець з гумкою на іншому кінці був
запатентований 30 березня 1858 року Хайменом Ліпменом із Філадельфії.
Щоб правильно вибрати олівець, необхідно знати
спеціальні символи, які позначають ступінь твердості.
У різних країнах застосовують різні класифікації.
На батьківщині олівця прийнято такі позначення:
·
Букви «НВ» означають «стандартний», «твердо-м’який».
·
Буква «В» означає «м’який». Цифри поруч з буквами,
наприклад «2B» або «6B», позначають ступінь м’якості. Чим більша цифра, тим
м’якший грифель. При цьому м’які грифелі залишають більш темний слід.
·
Буква «Н» означає «твердий». Чим більша цифра, наприклад
«2Н», «4Н», «6Н», тим твердіший грифель.
·
Буква «F» означає оптимальний ступінь твердості (між «НВ»
і «Н»).
В Україні, Росії та більшості республік колишнього
Радянського Союзу використовують букви
«Т» (твердий), «М» (м’який) і «ТМ» (твердо-м’який). Цифри перед буквами
означають ступінь твердості.
Цікаво, що вже 1846 року було налагоджено випуск
олівців 17 ступенів твердості!
